Про акцію

о.- др. Стефан Батрух

духовний координатор акції “Миколай про тебе не забуде”

 ФЕНОМЕН АКЦІЇ “МИКОЛАЙ ПРО ТЕБЕ НЕ ЗАБУДЕ!”

Феномен і оригінальність благочинної акції під заголовком “Миколай про Тебе не забуде” полягає в цьому, що ініціатива для її проведення вийшла з боку дітей  та молоді. Відомо, що ця суспільна група не диспонує жодними фінансовими засобами, але має в собі великий творчий потенціал і сильне прагнення обдаровувати других добром і любов’ю. Більшість  думає, що як буде мати забезпечені гроші то зможе зробити всею.Це правда - адже маючи фінансове забезпечення дуже легко зробити благочинну акцію, не має в цьому нічого особливого, але не маючи нічого -  вперто шукати і заохочувати других - на початку не є легко, але коли вдається  повертається сила, впевненість і віра. Маючи в своїх серцях непохитну надію та ідеалістичне переконання, що можливо спільно зробити речі які на перший погляд здаються нереальними.


 Діти і молодь своїм сильним бажанням заохотили інших до позитивної відповіді на заклик пам`ятати про других. Показали в такий спосіб, що не маючи нічого можна зробити велике добро. Сьогодні потрібно єднатися з тими, які стали жертвою політично-економічних перемін і терплять з приводу  крайньої потреби, опущення або несуть важкий хрест недуги. Діти і молодь  які організували цю акцію збагнули що обдаровуючи добром іншу особу можна досвідчити з цього приводу щастя. Ті які приймуть підготовлені подарунки стали для них даром, тому що приймаючи простягнену руку допомагають в увільненні прихованої любові  в глибинах єства. Сьогоднішні деякі пробують шукати задоволення в скорому збагачені нехтуючи євангельськими  заповідями милосердя і любові, але  здобувши ціль замість щастя знаходять  смуток, пустоту в серці, а деколи й розпуку. Не можливо дати себе обманути  ілюзіями, кольоровими світелками від яких приходить розчарування.


Діти і молодь своєю ініціативою показали, що не варто піддаватися брехливим філософіям егоїзму, сумнівним ідеалам заможного. Деколи може здаватись,  що ті які живуть достатньо віднайшли вимріяне задоволення і сенс свого життя. Однак комфорт  не в силі наситити прагнення любові, акцептації і зрозуміння. Коли вміємо поділитися тим, що маємо доказуємо своєї вільності  і людської величі.